Ололо! Всем привет, лохи!
Короче, сегодня я вам поведаю, как я купил закладку бутирата и бегал марафонил по моему району, уходя в ширевку на полную джантику. Понимаешь, это была бахатая тема, настоящий шик! Но сначала надо было раздобыть этот чалдон, чтобы начать четенько чалдонить.
Вечером я сижу с джигитами во дворе между домами, пока вокруг скучающие соседи тусуются и мутят свою бодягу. И вдруг один из них вытаскивает скрипку из кармана и начинает мазать челоместо. Конечно, это не сасиска, но все равно интригующе, потому что этот парень, Димон, известен как настоящий торговец опиатами. Не знаю, как он это делает, но его закладки всегда фирменные и качественные.
Я подхожу к нему и говорю: "Слышь, Димон, дай мне свежую ширевку, а? Хочется по-закону жить, чувак!"
Он смотрит на меня своими косыми глазами и говорит: "Ох, иди ты со своими приколами! А зачем тебе?"
А я как раз решил поучаствовать в местном марафоне и вместо обычных спортивных напитков там накачиваться его шишками. Вот это будет действительно весело, думаю я.
Димон долго думал, а потом сказал: "Ладно, братан, но не промахнись, а то на тебя нашумят все!"
Я благодарно киваю ему и говорю: "Не веришь - не продавай, дыры сложатся!"
И вот, наконец, я получаю свои закладки бутирата. Домой я их несу, как ребенок полон ожидания новых игрушек. Я уже представляю, как пробуждается новая энергия, я чувствую, как хочу побежать и покорять мир!
Пришло время нарваться на правильное движение, поэтому я одеваю свои самые крутые джинсы и зажигательную футболку с крутым принтом - "подъезды и мигалки кайфуют". Конечно, нельзя забыть и про головной убор - моя любимая скрипка с нашивкой "люблю мазать" - идеальная шляпа для настоящего гопника.
Я выбегаю на улицу и начинаю чалдонить по району. Окружающие взгляды сквозящие через мои шикарные джинсы и прикольную футболку. Люди понимают, что я необычный, что это не просто наркоман, это - хулиган, марафонец!
Я подбегаю к первому домику, под колонкой, и с уже глазею мазую их! Бодяга пробирается по моим венам, и я визжу от удовольствия. Внезапно, появляются другие гопоты, видимо, они тоже решили не отставать от меня. Мы становимся на колени и начинаем соперничать, кто больше чалдонит. Еще один парень кричит: "Эй, братан, давай на конопле гонять, это будет круто!"
Что ж, я не против, вперед и с песней! Такое сравнение уровней зажигания я еще не видел. Поэтому мы бежим на следующий двор, где растут конопли. Когда мы находимся там, все наши чувства находятся на пределе, и мы начинаем мазать головногочку коноплевым соком, чтобы получить дополнительный кайф.
Бегая и ржачно подкалывая друг друга, мы совершенно забываем о времени. Часы тикают все быстрее, но нас это не интересует. Мы забыли о заботах и проблемах, мы просто наслаждаемся моментом. Нас окружают люди, глазеющие на нас, не понимающие, что на самом деле мы - свободные птицы, грациозно парящие в воздухе.
Но все хорошее когда-нибудь заканчивается, и наше приключение подходит к своему концу. Мы возвращаемся во двор, где сидит Димон со своими джигитами, угощая их своими закладками. Они смотрят на нас, как на героев, и я понимаю, что мы сделали что-то особенное, что-то, о чем они могут только мечтать.
Но несмотря на это, мне грустно, что я больше не смогу бегать и марафонить по району с закладками бутирата. Но знаешь что? Важно помнить, что моменты счастья нельзя удерживать вечно, они просто должны быть. И я горжусь тем, что я попал в это перемешанное из марафона и ширевки приключение.
Всем наркоманам и гопникам мира я хочу сказать: не бойтесь идти своим путем, даже если это приводит вас к бодяге и приключениям. Наслаждайтесь каждым моментом, пока бежите по своему району и делаете жизнь яркой и непредсказуемой, словно хорошая закладка бутирата. Ведь жизнь - это настоящая скрипка, которую мы должны мазать своими приключениями!
Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!